1.Хворий 48 р., прибув з місць позбавлення волі, скаржиться на
головний біль, зниження зору, головокружіння, нудоту, сухість в роті,
спрагу. На протязі 8 р. відмічає підвищення АТ. Об‘єктивно: шкіра і слизові
бліді. Пульс 90 за 1 хв, ритмічний. АТ-220/140 мм рт.ст. Серцевий поштовх
резистентний, зміщений вліво. I тон над верхівкою послаблений, акцент II т.
над аортою. Печінка виступає на 3 см нижче реберної дуги. Симптом
Пастернацького слабо позитивний з обох сторін. Ан. крові: ер.-2,1*1012/л,
лейк.-9,8*109/л, ШОЕ-48 мм/год. Креатинін крови 0,243 ммоль/л. Ан.
сечі:пит. вага-1007, білок-1,65г/л, ер.-22-32 в п/з., лейк.-3-4 в п/з., циліндри
гіалінові - 4-5 в п/з. Ваш попередній діагноз? Обстеження? Лікування?
ДЗ: Хронічний гломерулонефрит, ХНН II cт.
Етіологічним чинником ГН в класичному варіанті є гемолітичний стрептокок групи А,
однак збудником захворювання може бути стафілокок, пневмокок, мікоплазми, адено- та
риновіруси, вірус гепатиту В. До факторів ризику належать щеплення, алергічні реакції,
переохолодження організму.
Обстеження:ЗАС(протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія), креатинін(підвищ),
ШКФ(зниж),ШОЕ(підв),СРБ(+) біопсія нирки(діагноз за гістологічною картиною нирки-
визначення типу). Зниження відносної щільності сечі.
БАК: гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіпоальбумінемія, збільшення α2-глобулінів,
гіперхолестеринемія, гіперкоагуляція.
Сцинтиграфія: Симетричне порушення функції нирок при ізотопній ренографії, зміни
ниркового кровотоку.
Вимірювання АТ,ЕКГ(кардіомегалія, гіпертрофія лів.шлуночка)
Діагностика клінічних синдромів:
-Сечовий синдром (мікрогематурія, лейкоцитурія, циліндрурія, а також протеїнурія, рівень
якої не перевищує 3,5 г/добу).
-Нефритичний синдром (протеїнурія до 3,5 г/добу, еритроцитурія та циліндрурія різного
ступеня вираженості, а також екстраренальні прояви у вигляді набряків і (або) АГ, нерідко
— порушення азотовидільної функції нирок).
-Нефротичний синдром (протеїнурія ≥3,5 г/добу, гіпопротеїнемія з гіпоальбумінемією <25
г/л, гіпер-α2-глобулінемія, гіперліпопротеїнемія, гіперхолестеринемія, набряки). ХНН.
Лікування: Дієтичне лікування та режим: 1. Середньодобове навантаження білком не
повинно перевищувати 80–90 г. Вміст солі у стравах потрібно обмежити до 6–8 г/добу.
Дозволяється вживати яйця, молочні продукти, олію, багато овочів і фруктів, багатих на
вітаміни С і Р (лимони, апельсини, смородина). Обсяг рідини має відповідати кількості
виділеної сечі за добу.
2. Рекомендується дотримуватися щадного режиму з виключенням значних фізичних
навантажень,
3. санація вогнищ інфекції при загостренні тонзиліту (пеніциліни, макроліди чи
цефалоспорини, яким не властива нефротоксичність, упродовж 7–10 діб) та диспансерне
спостереження.
Патогенетичне лікування (після біопсії нирок)
преднізолон 1 мг/кг маси тіла 6–8 тиж (дозу знижують протягом 1–2 тиж до 0,5 мг/кг маси
тіла щоденно, надалі відміняють по 5 мг/міс) + хлорамбуцил по 0,15 мг/кг маси тіла (6 міс)
або циклофосфамід по 1,5 мг/кг.
Симптоматична терапія
-антиагреганти та ангіопротектори: дипіридамол по 3–5 мг/кг/добу 3 дні
